ЗЕ-риторика у Давосі, або Провал спічрайтерів Президента

  • Автор записи:
  • Рубрика записи:Без рубрики
Так, мова про ОРАТОРСЬКУ МАЙСТЕРНІСТЬ. І на провалах інших теж можна повчитись, правда? Тому всі коментарі щодо політичних вподобань чи відраз прошу залишити в стороні. Не пишуть президенти собі промови. Бережіть нерви!  Дякую.

Отже,
1. Хто нещодавно навчався в СПІКЕРі знає: я рекомендувала дивитись декілька ЗЕ-виступів, як зразок класного сучасного спікерства. Була крута робота спічрайтерів!
А тут…(((

2. Будемо справедливими: якщо ви виходите проголошувати промову у майже порожній залі, це не завжди саме ваша провина. Тому всі нарікання щодо «всі пішли і не слухали» бажано також розділити між:
— виступами наших рідних «папередніків»,
— іміджем та положенням країни на світовій шахівниці,
— актуальністю інтересів слухачів,
— іншими паралельними заходами…

А ось наступного разу чи прийдуть дуже важливі (для нас) люди після такої невдалої промови? Скоріш ні, ніж так.

3. Якщо вже так сталося, що ряди майже пусті. Потрібно брати більш високу риторичну «ноту». З перших слів зробити так, щоб всі потім заговорили про твій виступ, захотіли передивитись запис, прийти наступного разу.

А невдалі шаблони на початку ЗЕ-промови — «дякую, що надали можливість виступити», «зараз ювілей Давосу», «тематика форуму стосується екологічних питань” — ніяк не врятує становища. Це відомо всім!

4. Чим міг взяти Зеленський? Саме іміджем нестандартного, нового, креативного у спілкуванні політика. Дотепний гумор (обов’язково для Західного світу!), легкий ”імпровіз”, самоіронія — це точно врятувало б промову у порожньому залі…

5. Головне. Не знаєш, як писати текст, пам’ятай: одна головна думка (теза) — один виступ. Навколо головного меседжу потрібно розвивати всі інші тези.

А тут вінегрет фраз, які традиційно вимовляють наші політики за кордоном. Складається враження, що у текст будо додано все-все за принципом “кожній сестрі по медалі”, щоб кожний слухач щось для себе корисне почув.

І що з того вийшло? “Світ займається екологією…про нас мало дбає… ми воюємо… ми хочемо в Європу… ми захищаємо Європу… ми молода країна… нам важко… ми наприймали нових законів, ми будемо круті… крутіші за деяких точно, встигайте…… зараз буде розпродаж землі та портів…приходьте, інвестуйте… ми допоможемо вам зниженням податків…ми будемо круті” Де логіка??? Якщо запрошувати інвесторів, то навіщо про те, що у нас “не дуже”? Якщо “допоможіть”, то навіщо “ми й так будемо круті”?

6. Що залишається після таких промов? Які ключові думки, емоційні слова, вражуючі приклади, цікаві кейси?
Ні-чо-го не було озвучено. Ні-чо-го не залишається.
Хоча ні, залишаються втрачені можливості.

P.S. ДумайТЕ, коли готуєтесь до виступу.
Це завждии відповідально.
Риторика це не про жести, а про сенси!
Вражаючих вам виступів, друзі!